
Лікар не обирає обставин, у яких доводиться рятувати життя. Його професійний обов’язок — бути поруч із пацієнтом за будь-яких умов. Саме такими були медичні працівники, пам’ять про яких ми вшановуємо сьогодні.
Але війна не знає милосердя. Вона забирає життя не лише військових, а й тих, хто щодня бореться за життя інших. Медичні працівники працюють під обстрілами, на передовій, у шпиталях, під час евакуацій та в прифронтових громадах. Вони залишаються поруч із пацієнтами там, де допомога потрібна найбільше. Для багатьох із них вірність професійному обов’язку стала останнім життєвим вибором.
Від початку повномасштабного вторгнення росії сотні українських медичних працівників загинули, виконуючи свій професійний обов’язок. Це лікарі, медичні сестри й брати, молодші медичні працівники, бойові медики – усі, хто самовіддано стояв на захисті життя і здоров’я людей.
10 липня Україна вшановує пам’ять загиблих медичних працівників. Це день глибокої вдячності та шани тим, хто до останнього залишався вірним своєму покликанню і віддав найцінніше – власне життя, рятуючи інших.
Українська асоціація ендопротезування суглобів долучається до вшанування пам’яті загиблих медичних працівників та висловлює щиру вдячність усім, хто продовжує їхню справу.
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю наших колег. Вічна пам’ять тим, хто віддав своє життя заради інших.



